Ай, салют, дружище! Вот расскажу тебе историю, как я закладки амфетамин купил и на мотоцикле в кожаных шортах покатался. Верь мне, это был факап на факапе, но знаешь, жизнь прозаичная без немного шпика и приключений.
Вот так, сидим мы с планокишей Степой, дружок мой, в общаге на кухне, когда к нам вдруг подходит Перец. Его физиономия была такая, будто бы челюсти замыкались от страха, и в его глазах замер предательский шугняк. "Падла!", - грит Перец, и я соображаю, что точно что-то не так.
Вот пошел я за ним за угол, и он вытащил из-под куртки маленький пакетик. В нем лежали закладки амфетамин, прекрасно сверкающие на свету. Я не мог сдержать радости и тяжело дышал. Но Перец был не благосклонен и поправил меня: "Запомни, Капуста, это не гуд, это просто спиды, чтоб пару дней на районе с оверклоком общаться".
После этого я вернулся к Степе, и мы стали планировать наше приключение. Мы решили, что будет круто таранить нашими двумя колесами местных кальмаров - обычных людей, на любителях кататься на мотоциклах. Когда мы выехали на улицу, мне стало скучно, и я решил добавить ярче палитру.
Заехали мы в городской парк, и я решил покупать пурпурный туман - магическую пыль, которая делает сознание ярче. Насколько я понял, это был очищенный героин, придающий крылья. Но представь себе - заканчивается, а у нас дел еще море! Я думаю, что Степа был раздражен мной, иначе он бы не назвал меня "идиотом".
Надо сказать, что мотоцикл я купил за кучу беленьких - вас понимаю, всех в моем возрасте они беспокоят. Был у меня раритетный "Жигуль", кажется, 70-го года выпуска. Как же гордо я ехал на нем с ветерком в лицо! Но вот проблемка - колесо пробило, и мы оказались в центре города, не знаю куда смотрящие.
Решил я спросить совета у наших старых знакомых, "тусовочных" бородачей. Они подсказали мне, что есть такие местные гаражи, где отлично знают все про мотоциклы. Плюс, говорят, можно будет и таблетки закупить, для разнообразия.
Мы, конечно, с сомнениями поехали туда, но место оказалось на удивление безопасным. Весьма скоро нас приняли два приятеля, на вид довольно серьезные дядьки, воздух их был пропитан запахом бензина и самодельного брутала. Они, конечно, приставили свои мордасы ко мне, но я их успокоил, сказав, что не закладка и просто ищу спецов по ремонту мотоциклов.
Уговорили нас они (хвала им) остаться и выпить пива в их компании. Затащили в гараж, где я увидел большой стол и кучу пустых бутылок под ногами. Дядьки с удовольствием деловились с моим мотоциклом, а я расслабился и наслаждался шумом гаража.
Между делом, один из них достал из-за шкафа небольшой пакетик, в котором я разглядел круглые таблетки. "Ой?", - подумал я, ну что ж, должно быть, это запасы, ведь их было много. Так кратко и ясно дядьки объяснили, что это экстази, и если мне понравится, то я могу купить.
Тут-то я почувствовал, как настроение моей задницы стало намного лучше. В суматохе я выбросил изо рта надоевший мне сигаретный черенок и взял таблетку. Стало гораздо веселей, и я почувствовал, что поторопился с этим "спидами" и "пурпурным туманом".
АМФ VHQ
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?
